Наприкінці 80-х років широко розкрилася ‘залізна завіса’ Радянського Союзу, і з усіх його куточків прокотилася хвиля еміграції в США та інші країни світу. Настала довгоочікувана свобода для християн! В багатьох містах Сполучених Штатів почали з’являтися перші християнські громади та церкви слов’ян. З того ж часу бере свій початок Слов’янська Церква ХВЄ в місті Рочестері.

    Слов’янська церква ХВЄ в Рочестері утворилася на початку 1990 року. А розпочалося все так... Приблизно через пів року після прибуття перших родин до Рочестера, почали організовуватись богослужіння в домі молитви Greece Аssmblу of God, де пастором був Карл Тачстон. Цією церквою було виділено невелике приміщення (фойє), в якому слов’янська громада мала можливість проводити служіння на рідній мові так, як це робили вдома. Дияконом на той час був брат Сергій Левчук. А незадовго, 7 червня 1990 року до Рочестера прибула сім’я Касап, і брат Григорій відразу ж підключився до праці в церкві. 6 липня 1997 року відбулася важлива подія в житгі церкви. В той день було рукопокладення на пасторське служіння двох дияконів церкви, брата Григорія Касап та брата Сергія Левчука. З нагоди цієї радісної події для рукопокладення були запрошені єпископ Адам Бондарук з Сакраменто, єпископ Микола Котяков з України та місіонер Дмитро Безпалов з Канади.

    Проходили роки. Емігранти з колишнього Радянського Союзу продовжували прибувати до церкви і громада все більше і більше зростала в кількості членів. Оскільки разом з тим зростала і необхідність мати свій Дім Молитви, то пастор Григорій усердно зайнявся пошуками землі.

    5 лютого 1999 року церква купила 97 акрів (це більше 40 гектарів) землі на території Раrmа Town, Spencerport за 150 тисяч доларів. 17 вересня 1999 року відбулося богослужіння на території землі під відкритим небом. А в травні 2000 року розпочалося планування землі і закладення фундаменту. Відповідальними за будівництво були Саша Одійчук, Саша Левчук та Сергій Одійчук. Велика заслуга належить Миколі Дралюку, який вклав багато зусиль і праці, оздоблюючи церкву деревом. Також багато інших братів зробили величезний внесок у це діло Боже.

    24 вересня 2000 року церква мала перше богослужіння в незавершеному Домі Молитви. Будівництво проходило швидкими темпами, і в середу 21 листопада 2001 року церква отримала дозвіл від влади на право офіційно проводити богослужіння в Домі Молитви. В цьому чимала заслуга пастора Карла Тачстона, який приклав безліч зусиль, допомагаючи у вирішенні всіх організаційних питань по будівництву.

    І ось настав той довгоочікуваний день, 24 листопада 2001 року. В 10 годині ранку Дім Молитви на 1000 сидячих місць був заповнений людьми. На урочисте служіння посвячення були запрошені гості з Канади, Естонії і других штатів Америки. До найважливішого моменту, посвячення підвів у своїй проповіді пастор Григорій Касап. Для молитви-посвячення були також запрошені служителі, і разом з усіма присутніми лунала молитва до Бога, щоб Господь зійшов на це місце Своєю присутністю, і щоб слава Божа наповнила цей дім. Звершували молитву: єпископ Марян Сулима, місіонер Дмитрій Безпалов, пастор Сергій Левчук і заключну молитву звершив старший пастор Григорій Касап. Під час молитви благодать Божа наповнила серця людей і народ радів за таку велику любов Божу до Його дітей. При закінченні були подаровані пам'ятні сувеніри для інженера Коріні, будівельників, пастора Карла Тачстона і його дружини. Пастор Григорій Касап висловив щиру подяку всім, хто фінансово, фізично, молитовно і морально підтримували цю працю. 24 листопада 2001 рік, ввійде в історію як день великого свята Слов'янської Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників міста Рочестера.

    На сьогоднішній день церква нараховує більше 800 членів. Тут активно діють дорослий та молодіжний хори, дитяча недільна школа, школа української та російської мови, різноманітні курси та програми для молоді, служіння сім’я та інші служіння. Церква випускає свій журнал „Євангельське Слово”. Кожного року приблизно 30-40 молодих хлопців та дівчат посвячують своє життя на служіння Богу через святе водне хрещення, і тим самим церква зростає.

    Закінчуючи короткий огляд історії виникнення нашої Словянської Євангельської церкви, хочу звернутися до слів Писання: «А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров’ю» (Еф. 2:13).

    І справді, зібрані з усіх куточків колишнього Радянського Союзу: України, Росії, Білорусії, Молдови, а також країн Прибалтики, колись чужі і далекі, ми всі стали близькі і рідні через Кров Христову. Сьогодні ми всі разом, як члени однієї церкви, яка являється праобразом тіла Христового, об’єднані спільною метою – служити Господу, виконувати Його волю і нести вістку спасіння по всьому світу.